Співак з В'єтнаму Чан Куок Кхань: "Те, що я говорю українською, стало для водія шоком року"

Після появи в'єтнамця Чана Куок Кханя у телешоу "Голос країни" про хлопця заговорили усі. Адже він красиво співав бездоганною українською…

Хоч виграти не склалося, Чан продовжує розвивати кар'єру, випускаючи нові пісні.

В'єтнамець, який чистою українською співає "Скрипка грає" став однією з головних сенсацій сезону телешоу. Виявилося, Чан вчиться у Львівській політехніці, за вісім місяців досконало вивчив українську і не проти залишитися в нашій країні назавжди.

Наразі ж хлопчина випустив новий кліп "Говори зі мною". Стверджує, робота почалася з вірша Юрка Іздрика, який побачив на стіні у Львові.

Чан розповів Depo.ua про враження від життя в Україні, плани на майбутнє і любов до української кухні.

- Чане, чому у новій роботі зупинилися саме на тексті Іздрика? Ви вже познайомилися особисто?

- З віршем все просто. Я у сумному настрої вийшов погуляти, побачив його вірші, прочитав. І ця фраза "Говори зі мною" запала мені в душу – я не зміг її забути. Тож зрештою вирішив покласти вірш на мелодію.

В реальному житті з Юрком незнайомий, але написав йому, щоб дав згоду на використання твору. А потім скинув готовий твір. Він сказав, що на такий результат навіть не сподівався. Звісно, мені було дуже приємно це чути.

- Коли зрозуміли, що у вас талант до музики?

- Люблю співати з дитинства, виступав на шкільних концертах. Хотів стати музикантом, але батьки були категорично проти. Тож музикою я не займався, але коли приїхав у Львів, пішов вчитися вокалу.

- Чому вирішили вчитися за кордоном?

- Я потрапив у список найкращих студентів в'єтнамського вишу. Нас запросили взяти у програмі обміну студентами, і я подав заявку. На вибір були Москва і Львів, я обрав Україну. Тут мені дуже сподобалося. Особливо був вражений архітектурою – симпатичні будиночки, усе, як у фільмах про європейські країни. Та й люди мені траплялися хороші. В'єтнамці традиційніші, а українці більш відкриті. Тож я вирішив продовжити навчання тут.

- Вже закінчили виш? Знайшли роботу? Плануєте працювати в Україні?

- Поки закінчую навчання на магістратурі, маю захистити диплом, тож поки роботу не шукаю. Якщо ж після випуску знайду, може, залишуся в Україні. Наразі ж важко сказати, чи продовжу кар'єру музиканта, чи працюватиму за спеціальністю.

ПІСЛЯ ШОУ ПОДАРУВАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР

- Після участі у "Голосі країни" у житті щось змінилося?

- Два тижні після ефіру "Голосу" – мабуть, найкращі в моєму житті. Мене пізнавали на вулиці, дарували подарунки. Наприклад, український прапор і картину з карпатським пейзажем. Запрошували на ток-шоу та інтерв'ю.

Побачивши мене на екрані, люди зацікавилися моєютворчістю. Почали пропонувами співати у концертах. Щоправда, поки виступаю раз чи два на місяць. Співав у Львові, Стрию, Одесі. Але найцікавішим був творчий вечір Вадима Крищенка у столичному палаці "Україна" у квітні.

- Бачу, і в благодійних заходах берете участь…

- Так, пару разів готував для дітей з інтернату страви азіатської кухні і співав на концертах, де збирали кошти на бійців АТО.

У ПЕРШУ ЗИМУ БУЛО МІНУС 30. СПРАВЖНЯ КАТАСТРОФА

- Під час Майдану ви вже були в Україні. Як пережили революцію?

- Якщо чесно, спершу дуже боявся, не знав, що може статися. У В'єтнамі від народження не бачив таких протистоянь. Уважно слідкував, як усе розвивається. Десь 8 грудня приїхав на Майдан – хотів побачити, що люди роблять, чого хочуть, яка у них мета. У мене були аж мурашки, коли дивився, як живуть повстанці. Це дуже страшно.

- Батьки, певно, не раз вмовляли вас повернутися. Спершу був Майдан, потім почалася війна…

- Вони про все дізнавалися з новин і дуже боялися. Казали: "Раптом що, вирушай додому". Але я відповідав, що вірю, війна скоро закінчиться. Поступово вони заспокоїлися. Хоча ми зв'язувалися кожен день, вони питали про життя тут, чи мені нічого не загрожує.

- Спілкуєтеся з в'єтнамськими друзями? Запрошуєте їх до нас?

- Підтримуємо зв'язок з чотирма людьми. В Україну їх, звісно, запрошував, але це дуже далеко і дорого – $1 тис. йде лише на дорогу. А ще треба платити за проживання і харчування. Тож поки ніхто не наважився.

- Що найбільше відрізняється у побуті українців і в'єтнамців?

- Наприклад, у нас люди зазвичай намагаються заробити на дім, а не на квартиру. В Україні ж квартири популярніші. Кухня зовсім інша. У нас їдять тропічні фрукти, багато риби, морепродуктів.

У моєму місті ніколи не падає сніг, зими теж немає. Перша ж зима у Львові було шалено холодною, під мінус 30. Зараз, коли температура мінус 15, мені теж трохи важко, але не так, як у перший рік. То була просто катастрофа.

- А у побаченнях з дівчатами різниця є?

- Та ні, немає. І у В'єтнамі, і в Україні потрібно подарувати дівчині квіти. Запросити в кіно, в кафе або ж на прогулянку.

У В'ЄТНАМІ ГОДУЮ БАТЬКІВ ВАРЕНИКАМИ

- Ви вивчили українську за вісім місяців. В чому секрет?

- Тут головне - бажання. Треба якомога більше спілкуватися з людьми. Дивитися фільми, слухати музику, читати книжки українською.

- Хто з українських гуртів найбільше припав до душі?

- "Океан Ельзи".

- Як люди реагують, коли чують від вас чисту українську?

- Коли я був в Одесі та Харкові, вони були спантеличені. Я замовив таксі і почав говорити з водієм, він сказав, що це для нього найбільший шок року. Мовляв, інколи українці не говорять своєю мовою, а я іноземець і вільно спілкуюся.

- А вишиванки у гардеробі у вас є?

- Так, аж три. Дві вишиванки мені друзі подарували на день народження і на Великдень. А одну я замовив сам.

- Українську кухню вже розсмакували?

- Я люблю їсти, і ваша кухня мені дуже до душі. Особливо вареники і солянка. Коли приїжджаю до батьків, готую українські страви. Для них це, правда, трохи незвично. Але страви їм подобаються.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Країна Укропів