Генсек "Der Хунта Цайтунг": сепари вірять у все, про що ми пишемо

Про це журналісту depo.ua розповів генеральний секретар "Der Хунта Цайтунг" - газети для карателів, укропів, кіборгів та інших бандерофашистів Олексій (він же гроссен редакторенфюрер U.K. Rope. Не подобається людині словосполучення "головний редактор"). В минулому Олексій – приватний підприємець, власник невеличкого бізнесу. "Дер Хунту" випускає на волонтерських засадах.

Ну як на волонтерських… За долари Госдепу, шекелі Моссаду, євро Ангели Меркель і золото масонів. Так в газеті написано. Вказано ще, за нулки Буланд, але редакція depo.ua зауважує, що в Україні нулки, як і інші хлібні вироби, не вважаються валютою. Дякувати Богові…

Пам'ятаєте листівку "Сепаратистен сдаффайся", яку репостять в інтернеті вже другий місяць і яка висить на блокпостах в зоні АТО?

Оце як раз з "Дер Хунта Цайтунг". Вже третій рік ця газета розважає та інформує бійців АТО, публікує новини, статті, вірші, цікаві дописи з соцмереж і веселі капості про сепаратистів. Наразі вийшов 16-й примірник.

"Коли АТО вже було в розпалі, на передовій від 95 бригади та "Айдару"ми з колегою Вірою (після Майдану я пішов волонтером у ТСО і потрапив на передову) дізналися, що хлопцям взагалі нічого почитати, книжок майже нема, інтернет поганий. Айдарівці нам на прощання сказали: хлопці, ви хоч телефонуйте інколи, бо ми тут як у вакуумі, інформації взагалі ніякої нема, - розповідає Олексій як було започатковано газету. – Ну і народилася така собі ідейка. Спочатку був думав, що випускатиму бойовий аркуш, потім це переросло в бойовий аркуш фашиста, а потім народилася "Der Хунта Цайтунг".

Виходили під егідою ТСО (Товариство сприяння обороні України, колишній ДОСААФ) завдяки Юрію Чижмарю, який очолював управління військово-патріотичної роботи. Чижмар знаходив фінансування, Олексій займався контентом, а волонтери відвозили свіжі примірники на передову разом із гуманітарними грузами.

Бійцям одразу сподобалися стьобні статті, де гумор був перемішаний з фактами.

"Бійці навіть просили якось помічати, де гумор, а де не гумор. Нарешті в людей в голові утворилася каша і вони почали замислюватися над тим, що написане! Тому ми і надалі не виділяємо окремо жарти, нехай читають і думають", - каже генсек.

Але поки одні думають, інші вірять. Редакція "Хунти" настільки карательська і фашистська, що тестує свої вироби на ватниках.

"Ми в плані експерименту підсовували газету справжнім сепаратистам. Вони читали статті і казали – "да-да, правда". Бачать Турчинова в однострої верхмахту – "ну да, наверное он служил у них"… Вони сприймають написане за чисту монету! У ватників інакше мислення, вони звикли до газети "Правда". Якщо надруковано, значить так воно і є, - сміється Олексій. – Місцеве населення і без того зацьковане, а коли бачить наші заголовки, взагалі уходить у нірвану аж до тяжких нападів".

Тираж газети, головна мета якої – інформувати бійців і тролити сепарів – від 2 до 5 тисяч екземплярів. Розповсюджується вона виключно на передовій, безкоштовно. За кожним новим примірником вишиковується черга. Не кожне військове видання може вихвалятися таким рейтингом.

"На відміну від відомчої преси в нас жодних рамок та начальників нема, ніхто не вказує, як писати і про що, - каже Олексій про відмінності "Народної Армії", якій нещодавно дісталося від військових блогерів і "Хунти". – Генерал-полковник Тимченко, який очолював ТСО знав, що якась газета виходить, але ніколи її не читав. І тут, приїхавши з чергової відпустки, розгорнув газету, побачив що там написано і ледь не втратив залишки волосся. Тираж вилучив, сказав, що нас усіх посадять, - зі сміхом згадує Олексій. – Я пішов здаватися в СБУ, але там сказали, що черга вже дуже велика, я 1967-й і маю чекати".

Так газета пішла у вільне плавання. Сьогодні вона видається за кошти баблобашляйтерів, в ролі яких може виступити кожен – треба просто перерахувати трохи золота масонів, чи української валюти на рахунок газети. Всім, хто перерахував 100 гривень і більше, редакція зобов'язується надсилати спонсорський екземпляр Укрпоштою.

Редколегія складається з гроссен редакторенфюрера Олексія, журналіста та штосклавена (верстка) Михаеля Шильке, дизайнера та коректора. Укро-фашистською мовою перекладають усім колективом. Статті пишуть Олексій та Михаель – до речі, це він придумав "Сепаратістен сдаффайся!", передруковують дописи Мартіна Бреста та інших бійців АТО, які стали за цей рік відомими військовими блогерами, цікаві статті з інтернету. Публікують памятки для бійців та жителів зони АТО, корисні нариси – наприклад, коли в бліндажах була навала мишей, написали статтю з порадами біологів.

"Звісно, хотілося б більше авторських статей. Спасибі слідкому РФ, їхньому парламенту , вони нам стільки матеріалу дають, просто не нарадуєшся! – іронізує головред. – Для першого номера дуже проникливий текст нам Юрій Макаров, за що ми йому щиро вдячні.

І про успіх – газетою зацікавилися замполіти. Вірніше офіцери по роботі з особовим складом. Наразі багатьом РОСівцям особисто передають кожен новий примірних "Хунти"

"Бійці розповідають, що як раніше замполіт зачитував "Красную звезду", так тепер особовому складу офіцери читають "Дер Хунту", - пишається головред. - Якщо вже замполіти взялися за газету, значить в українській армії відбуваються незворотні процеси…"