Як індієць у Києві створює для бійців протези, на яких можна займатися бігом і важкою атлетикою

Інженер з Індії  Нагендер Парашар організував виробництво протезів у Києві. Українські протези за якістю нічим не поступаються американським та західноєвропейським, а в деяких моментах навіть кращі, але наша держава на вітчизняного виробника звертає мало уваги

Ольга Черниш
Перша заступниця головного редактора
Як індієць у Києві створює для бійців пр…

Виробництво протезів налагодили у цехах столичного заводу "Електроприлад". Там же розташувався центр протезування "Без обмежень".

У кабінеті засновника підприємства, індуса Нагендера Парашара стіну прикрашає картина з козаком, а на столі, крім документації і креслень, альбом фотографій з війни "Фронтовий альбом" . "Моєму другу, індобандерівцю Нагендеру", - підписав видання зі своїми знімками фотограф Олександр Клименко.

Сам Нагендер живе в Україні з 1991-го – тоді він, приїхавши з Делі, вступив до Національного авіаційного університету. Університетські роки згадує з теплотою: мовляв, хоч і були шалені часи, хаос і гіперінфляція, безтурботна молодість – завжди круто.

Спершу подумував повернутися у рідне місто, але закохався, одружився, а потім з'явилися діти. Так і залишився в Україні.

Хлопець намагався налагодити бізнес, імпортуючи протези з інших країн. А потім вирішив запустити власне виробництво.

"Були питання по якості привезених протезів. Я подумав: якщо хочеш якісний продукт, краще ні від кого не залежати, робити самому", - згадує Нагендер.

Всі премудрості освоїв сам – розбираючи протези з різних країн світу, аналізуючи переваги і недоліки, міркуючи над тим, як можна зробити краще. Тепер виховує спеціалістів, яких на виробництві близько 35. Каже, процес навчання і самовдосконалення насправді безперервний.

У сучасних протезах підприємства – купа українських ноу-хау, - а не так давно їх почали закуповувати у Німеччину та Японію.

ПАУЕР-ЛІФТИНГ НА ПРОТЕЗІ

Колінні вузли українського виробництва Нагендер називає на честь пташок – з рук майстрів "вилітають" COLIBRI ("Колібрі"), STARLING ("Шпак"), EAGLE ("Орел"), FALCON ("Сокіл").

Вузол COLIBRI має перший ступінь мобільності, на протезі з його використанням можна пересуватися вдома, якщо ж ходити по місту – то дуже обережно. Такий вузол має в основі замок – захотів зігнути штучну кінцівку і присісти – мусиш його перемкнути. Захотів підвестися – перемикаєш знову. Такі протези українського виробництва коштують близько 8 тис. і при цьому, за словами розробників, мають перевагу перед закордонними.

"В імпортних протезах з часом може з'явитися люфт – щоб його прибрати, треба нести у ремонт і підкручувати. Самому ж це робити небезпечно – можна перетягнути і впасти. В наших вузлах цей недолік усунуто", - розповідає Нагендер Парашар.

А от FALCON – вузол 3-4-ї мобільності – забезпечує майже повну свободу руху.

Як кажуть на виробництві, краще працюють лише власні кінцівки. Навіть танцювати чи займатися спортом з таким вузлом – не проблема, хоча тут треба враховувати специфіку занять.

"Наприклад, візьмемо пауер-ліфтинг. Стопа витримує 125 кг. Якщо припустити, що пацієнт важить 100-125 кг, а піднімає вантаж у 200 кг, можна сподіватися, що протез витримає. Між двома ногами розподіляється навантаження по 150 кг на кожну. Якщо людина активно займається цим видом спорту, за індивідуальним замовленням можна зробити посилений протез, який буде важчим, але витривалішим", - розповідає підприємець.

Те ж саме з бігом, але посилювати протез для бігунів треба буде інакше.

ВИПРОБОВУЮТЬ ПРОТЕЗИ НА УКРАЇНСЬКОМУ НОУ-ХАУ, АНАЛОГІВ ЯКОГО У СВІТІ НЕМАЄ

На підприємстві окрема кімната виділена для конструкторського бюро, де інженери мудрують над інноваціями.

В допомогу – два 3D-принтери, на яких виготовляють пластикові прототипи. Цікаво, що один з принтерів Нагендер Парашар зібрав власноруч.

Конструктори вивчають пластикові вузли, розмірковуючи, як зробити їх ще комфортнішими для клієнта.

У одній з нових моделей, які ще не виставляють на загал, процес розгинання і згинання штучної кінцівки спробували зробити плавнішим і комфортнішим, ніж у західних аналогах.

"Коли людина буде ходити, цей вузол допоможе уникнути враження, що у неї підкошується коліно. Хода буде більш плавною", - акцентує Нагендер.

Втім, впровадження новинок – справа трудомістка, адже процес тестування нової моделі займає купу часу. Виробники мусять перевірити, як модель витримає два типи навантаження – коли людина ступає на ногу, і коли відштовхується від поверхні, аби зробити наступний крок.

У інших країнах для створення кожного навантаження використовують окремий верстат.

"Треба випробовувати 3 млн разів стійкість до одного навантаження, і 3 млн – до іншого. Якщо є проблеми в конструкції, після такої перевірки буде втома металу, деформація. Недосконала модель може тріснути чи зламатися. Але тестування – процес непростий, і провести його можна за 35 діб. Та зазвичай верстати вимикають, коли працівники йдуть додому, а також на вихідні і свята. Так процес суттєво розростається у часі", - зазначає Парашар.

На українському підприємстві цей момент оптимізували – так, за ескізами Нагендера сконструювали новаторський верстат, який дозволяє давати обидва навантаження паралельно. На підприємстві говорять, що це українське ноу-хау, якого немає ніде у світі.

Вночі робота не припиняється. Наразі верстати обладнані камерами, які дозволяють співробітникам з дому стежити за процесом. Найближчим часом обладнання модернізують, щоб у разі несправності воно вимикалося автоматично.

Також протез проходить випробування статичним навантаженням – впродовж півгодини на нього тисне вага у 450 кг.

Після цього виробник впевнений, що проблем з конструкцією протезів не буде.

На готовий виріб клієнту дається три роки гарантії, після полагодити поламки можна бути за гроші.

БІЙЦЯМ ОБМЕЖУЮТЬ ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

При тому, що в Україні є свої протези, бійців вважають за доцільне відправляти на протезування за кордон. Як каже Нагендер Парашар, такий вибір далеко не ідеальний.

"Коли почалася війна, всі почали говорити: треба возити бійців на Захід. Але це не операція – зробив, і п'єш ліки вдома. Тут же проблема в тому, що кукса худне. Протягом року розмір може змінитися кілька разів – а значить, буде потрібен новий куксоприймач. Зрозуміло, що знову поїхати за кордон зможуть не всі", - каже підприємець.

Істотна і різниця в ціні – якщо за англійський вузол VGK треба викласти близько 300 тис., за український – майже втроє менше.

"У чиновників в цьому плані якась байдужість. Ми просили: "Зверніть увагу на нас, а то будемо експортувати і забудемо, що таке український ринок". Класні речі робляться в Україні, а громадяни не можуть користуватися. Протези закуповують за кордоном. Уявіть, возять навіть з Росії. Я говорив з одним чиновником. Він каже: "О, Нагендере, ти хочеш створити міжнародний скандал. А я відповідаю: "А може, цей скандал називається "війна"?" Нічого собі скандал. Ми тут робимо класно, вони це бачать, але сидять на своїх схемах", - нарікає Нагендер.

На його думку, проблема ще й в тому, що в плані протезування бійців практично позбавляють вибору.

"Бійцям обмежують доступ до інформації. До них приходять у шпиталь і кажуть: йдіть протезуватися от сюди, всі інші погані. Нам такий варіант не до душі. Ми кажемо: приходьте до нас, а потім сходіть от сюди і сюди, потім приймете рішення", - каже розробник.

Цікаво, що і практику збирання пластикових кришечок на протези він вважає недоцільною.

"Максимальна ціна протезування для воїна АТО - десь 585 тис. грн. Волонтери зібрали кришки, продали їх, зробили протез за гроші. Той протез коштує 13З тис., а боєць може отримати значно дорожчий. Виходить, допомога сумнівна", - розмірковує Нагендер.

Не так давно команда підприємства їздила в Одесу - сподіваються відкрити там другий центр протезування. Щоправда зараз у виробника виникли складності – як каже Парашар, держава заборгувала за придбані протези і тепер уже виробникам влізати в борги, аби розраховуватися з працівниками. І справа не в дефіциті бюджету, а в банальній бюрократичній перепоні. Чиновники ніяк не можуть встановити граничні ціни на протези і підписати договори.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Країна Укропів

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme