Історія дня. Неймовірні шедеври улюбленої художниці Пабла Пікассо (ФОТО, ВІДЕО)

Картини українки Катерини Білокур відомі не тільки українцям, а й поціновувачам мистецтва зі всього світу. Майстриня "наївного мистецтва" стала першою жінкою, про шедеври якої дізнався весь світ. Її картини сварили, ними захоплювалися, але жодного роботи Білокур не залишали байдужим.

Depo.ua пропонує дізнатися трохи більше про нашу талановиту співвітчизницю та подивитися на картини, які підкорили багатьох досвідчених художників.

Три картини Білокур — "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо і висловлює думку, яка стала відомою на весь світ.

"Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ".

КАРТИНИ

ЦІКАВІ ФАКТИ

Шість жоржин на картині "Колгоспне поле" Білокур малювала три тижні

Довгий час художниця не ґрунтувала полотна, внаслідок чого її твори темніли, втрачали свій справжній колір.

Перші картини малювала вугіллям на клаптиках тканини

Малювала картини не в приміщенні, а на повітрі, весь час переносячи мольберт з місця на місце. Так поволі заповнювалося все полотно написаними з натури мотивами у відповідності до заздалегідь продуманої до деталей композиції

Окрім квітів Катерина Білокур малювала пейзажі та портрети

На честь художниці поставили балет "Катерина Білокур"

Декілька разів зверталася до сюжету лелеки, котрий приносить дитину, але відмовилася від цієї ідеї через подив і нерозуміння оточуючих, котрі чекали від неї лише квітів

Сама робила пензлі — вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжин

Є представницею так званого "наївного мистецтва" — групи художників, що не здобули академічної освіти, проте стали частиною загального художнього процесу.

Довідка. Катерина Білокур народилася 7 грудня у 1900 році на Полтавщині, нині Київська область. Родина майбутньої художниці хоч і була дуже бідна, але Катерина самостійно вивчила літери по букварю і навчилася читати.

Згодом їй дозволили користуватися місцевою бібліотекою, і вона дізналася про мистецтво та почала малювати. Перші роботи Білокур робила потайки на клаптиках полотна, малюючи вугіллям.

1924 року Білокур подає документи у Миргородський художньо-керамічний технікум, де їй відмовили за браком освіти.

У 1928 році Катерина Білокур вдруге намагається вступити вже до Київського театрального технікуму, але їй знову відмовили з тих же причин.

Тому вона вирішує опанувати художню майстерність самостійно. Самотужки й послідовно вона проникає в складний творчий процес, відкриваючи для себе таємницю техніки.

Білокур не робила ескізів до своїх картин і не писала етюдів, і навіть не наносила на полотно контуру майбутньої композиції. По зафарбованому полю вона відразу ж писала деталь за деталлю, у відповідності до задуму. Це прийом, властивий всім народним майстрам і недосяжний для художників професійного станкового живопису.

Друга половина 30-х та початок 40-х років - результативний період у творчості Катерини Білокур. Саме тоді художниця знаходить свій жанр, поступово опановує техніку живопису й художню майстерність.

У 40-х роках картини Білокур виставляють на виставках у Полтаві, а згодом у Києві.

У 1949 році Катерина Білокур стає членом Спілки художників України.

В п'ятидесяті роки майстриня звертається до такого жанру живопису, як натюрморт.

У 1951 році нагороджена орденом Знак Пошани, одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України.

У 1956 — одержує звання Народного художника України.

У 1961 році 10 червня після смерті матері Катерина Білокур помирає через брак ліків та доцільного медичного лікування. Похована в Богданівці.