ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов

Геніальній українській поетесі та письменниці 19 березня виповнюється 86 років
Depo.Лiтературний укроп
19 березня 2016 10:00
ФОТО: depo.ua
Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов
Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов

Depo.ua пропонує згадати найяскравіші цитати з творів письменниці та життєвий і творчий шлях іменинниці.

ПРО УКРАЇНУ

"А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни"

"Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер"

"Українці з тих націй, які ще вірять у заступництво своїх геніїв, у свої національні символи, у непорушність своїх святинь"

"Звичайно ж, Гоголь - це російський письменник, але це - український геній"

"Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори"

"У всіх країнах мови як мови, інструмент спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються (...) Україна - це резервація для Українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови"

"Розп'ято нас між заходом і сходом,
Що не орел - печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!"

"Коли я ще раз почую, що Україна встала з колін, я випишуся з українців. Якщо українці це не опротестують. Хто встав із колін? Як на мене, теперішнє оце обурення все-таки молодь в основному підняла. Старші дуже переживають, у старших сльози стоять на очах від того, що зараз відбувається. Але сказати, що це Україна встала з колін, не можна, бо ця молодь ніколи не стояла на колінах. Не стояли ж ви на колінах? Як вам ця ідея, що ви стояли на колінах? Навіть я у своєму віці не стояла ніколи на колінах"

ПРО РОСІЮ

"І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра – ви"

"...НІ, ГАННО, НІ! АБИ ЛИШ НЕ 3 МОСКВОЮ.
Хай Україну чаша ця мине.
Це чорна прірва з хижою десницею,
смурна од крові, смут своїх і свар,
готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар.
Був Київ стольний. Русь була святою.
А московити – Русь уже не та.
У них і князя звали Калитою, –
така страшна захланна калита!
Дрімучий світ. Ні слова, ні науки.
Все загребуще, нарване, хмільне.
Орел – двоглавий. Юрій – довгорукий.
Хай Україну чаша ця мине!"

"У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна"

ПРО ЛЮБОВ

"Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі"

"Пристрасть - це натхнення тіла, а кохання - це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей"

"Я Вас люблю. О як я Вас люблю! Але про це не треба говорити"

"Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість"

"Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов"

ЛІНА КОСТЕНКО

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в старовинному наддніпрянському містечку Ржищів на Київщині. Батьки Ліни Костенко були вчителями, українськими інтелігентами, і репресій їхня сім'я не уникла. Вперше батька заарештували за доносом у 1930 році.

Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов - фото 1

У 15 років Ліна вже читала Дідро, Гельвеція, Платона, Аристотеля. Закінчивши школу з медаллю, подала документи на філософський факультет Київського університету. Але для дочки репресованого дорога до вишу була закрита. Вже коли Ліна навчалася в київському педагогічному виші, знайомі порадили їй послати свої вірші на конкурс до московського Літінституту. Конкурс був великий, але її прийняли. Серед літінститутівців у той час були Фазіль Іскандер, Белла Ахмадуліна, Юнна Моріц, Анатолій Кузнєцов. Однокурсник Ліни Костенко - польський поет Єжи Пахлевський, став чоловіком Ліни Костенко, у них народилась донька Оксана. Але Єжи не міг назавжди покинути Польщу, а Ліна - Україну. "Поїзд у Варшаву" - ця пісня на слова Ліни Костенко з рефреном польською мовою "Цо кому до тего, же ми так кохамі" популярна і понині.

Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов - фото 2

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих "шістдесятників" створила новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.

Вірші Костенко в Україні читали на несанкціонованих вечорах і переписували від руки. Вони сприймалися як метафора національного опору.

Роман у віршах "Маруся Чурай", який не має аналогів в українській літературі, Ліна Костенко завершила в 1973 році. Але надрукували його тільки через шість років. Книгу розкупили за кілька днів. Повторне видання - 100-тисячним тиражем - розійшлося блискавично.

Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов - фото 3

Після Чорнобильської катастрофи Ліна Костенко - єдина з українських письменників - майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону - рятувати від повного забуття культуру Полісся.

НОВЕ СТОЛІТТЯ

Поема "Берестечко" з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом "Либідь" 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка "Гіацинтове сонце", впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. прим.; на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала.

Ліна Костенко про безцінну Україну, невиліковну Росію та неземну любов - фото 4

2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — "Записки українського самашедшого". Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.

У січні 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, проте не всі охочі змогли туди потрапити, оскільки вже не було місця у залах. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

"Каталізатором такого рішення письменниці стали провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру - написано в офіційній заяві видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рога та Острога були відкладені на невизначений термін, а львівські зустрічі — скасовані.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Ліни Костенко "Річка Геракліта", куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

9 квітня 2012 року, в день народження Шарля Бодлера, відбулася презентація монографії про Ліну Костенко "Є поети для епох" авторства Івана Дзюби. Книга надрукована видавництвом "Либідь".

ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ

Була двічі заміжньою. Від шлюбу з Єжи-Яном Пахльовським (1930–2012), польський письменник, однокурсник Л.Костенко під час навчання у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, в неї народилася донька Оксана, яка наразі є відомим культурологом і живе в Італії.

Від шлюбу з Цвіркуновим Василем Васильовичем, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр, в письменниці народився син Василь, який працює програмістом.

ВІДЗНАКИ

Почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Почесний доктор Львівського національного університету

Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002)

Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність")

Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000)

Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000)

Відмовилась від звання Героя України, відповівши: "Політичної біжутерії не ношу!"

Відзнака "Золотий письменник України", 2012

У листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча

У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Лінакостенко.

Більше новин читайте на Країна Укропів.Depo