Як український Боб Ділан підкорює Європу

Саша Буль пише чудову музику у жанрі кантрі з домішками фолку та блюзу. 6 листопада музикант із Чернівців вирушає у друге європейське турне

Як український Боб Ділан підкорює Європу…

Музика Буля нагадує класичний кантрі-рок 60-70-х років. При цьому музична палітра значно багатша - до музики вестернів Саша органічно вплітає українські фолкові мотиви та блюзові вкраплення. Критики називають музиканта українським Х'ю Лорі і навіть Бобом Діланом.

Хоча акустична музика не надто масова, а Буль грає на одній гітарі, до якої інколи приєднується скрипка, українцю нерідко вдається збирати повні зали в різних країнах. 

В епохи хіпі українець запозичив не лише гітарні ритми, але й філософсько-споглядальний, дещо похмурий настрій - в піснях Буля на душі героїв полює нечиста сила, по комусь б'є набат, а подорожні спалахують прямо на вулицях.

Цікаво, що у метафоричній формі Саша звертається і до сучасних українських реалій.
Зокрема, на початку Майдану музикант представив композицію "Розлилася вода" з рядками "Хто сьогодні мовчить, в того завтра ніколи не буде".

В анонсі ж до композиції Burn in Hell музикант зауважив: "Одні люди хочуть, щоб держава ставала кращою, другий тип - це долбо*би, які хочуть, щоб вона лишалась колгоспом. Власне, цю пісню я хочу їм присвятити". 

6 листопада музикант розпочинає тур містами України, Польші, Німеччини, Швейцарії та Чехії.

Depo.ua розпитав Сашу про різницю між українською та польською публікою, неготовність українців до сприйняття нового та дивні питання від іноземців. 

- Сашо, останнім часом ви виступаєте у Польщі більше, ніж в Україні. Чому так сталося?

- Якось я вирішив, що треба розширяти свої горизонти і вирушив у тур Європою. Був у Білорусі, Молдові, Чехії і Польщі. З Польщею склалася хороша співпраця, тому вирішив її продовжити. Уклав контрак з місцевою концертною агенцією...

- Чи правда, що в Польші легше пробитися музикантам, які грають неформатну музику?

- Саме так. Звісно, у Польщі також є поп-музика - чуваки з композиціями і текстами низької якості, які штампують кліпи з оголеними дівчатками. Але увагу приділяють і андеграундній музиці. Є чимало ЗМІ, які спеціалізуються на альтернативних напрямках. 

В Польщі дуже розвинений інститут будинків культури. Наприклад, концерт запросто можна організувати у невеличкому селі, де мешкає 2000 осіб. І десь 100 меломанів прийде точно... Але тут треба розуміти, що поляки зараз живуть більш благополучно - вони можуть собі дозволити планувати дозвілля, а не думати, за що їсти завтра. 

- По польському радіо нерідко крутять ваші треки...

- Так, і мене часто запрошують на ефіри. А от до програмних директорів українських радіостанцій достукатися буває важко. Я кажу: "Мене крутять у прайм-тайм на польському національному радіо, чого ви вагаєтесь брати навіть на обласне?". Відповідають, мовляв, вони все розуміють, але Україна не Польща...

Тут треба усвідомлювати, що на радіо люди нерідко працюють по десять, двадцять років. Уявлення про якісну музику у них спотворене, радянське. В кращому випадку вони захоплюються ура-патріотичними піснями, в гіршому - Стасом Михайловим і "Любэ"... Але я впевнений, ситуація зміниться. От нещодавно мені дзвонили друзі і говорили, що мій виступ з "Гоголь-фесту" повністю транслюють на "Першому національному". Причому на опівночі, а о 22 годині... Це вже прогрес. 

- Реакція української та польської публіки  відрізняється?

- Оскільки я граю акустику, мені потрібна абсолютна тиша в залі. Але було чимало випадків, коли українці починали голосно розмовляти, сміятися, усім заважати. Я навіть дав собі слово, що не буду виступати на безкоштовних концертах... Але навіть заплативши 50-100 грн, інколи гості шумляють і не слухають. Це відголоски радянської звички - люди йдуть в ресторан і п'ють, а якісь лабухи грають. В Польщі, наприклад, таке трапляється набагато рідше. А якщо і трапляються, адміністратори втручаються і просять вести себе належним чином. 

- Важко організовувати тури по всій Європі?

- Зараз в мене є букінг-менеджер, цим займається він. А перший тур я організував сам і звісно, було нелегко. Я годинами сидів в Інтернеті - шукав музичні клуби, розсилав емейли. На сто листів надходило десять відповідей. З них із двома було можна працювати. Тож я брав їх у роботу і надсилав наступні сто листів. 

У музичному світі діє прозахідна тенденція. Наприклад, українці охочіше підуть на концерт музикантів з Польщі, ніж, припустимо, з Казахстану. У Польщі у гуртів з Німеччини та Нідерландів більше шансів домовитися про концерт, ніж у музикантів з України. Але з гарною музикою, звісно ж, пробитися реально. 

- Але до України, мабуть, все ж є особливий інтерес через події останніх років?

- Зараз в центрі уваги Сирія, міграційні потоки біженців. Події в Україні для іноземців втратили гостроту. Але, звісно, мені продовжують ставити чимало питань - так, ніби я політолог. Часто питають, коли у нас закінчиться війна. Насправді, поляки і досі бояться, щоб російська агресія їх не зачепила. І здихають з полегшенням через те, що між ними та Кремлем є Україна. А один дивак почав розпитувати про Путіна: чи це він виступає по телебаченню, чи може якийсь клон. Ну звідки ж я про це знаю (Посміхається)

З якою програмою виступатимете в рамках туру?

- Здебільшого гратиму пісні із другого альбому Survival Folk. Також будуть композиції з першої платівки. Вона україномовна, а для закордонних виступів я намагаюсь сформувати на 70% англомовний репертуар. Також в мене майже готовий третій альбом - зіграю три-чотири нових пісні. Подивлюся, як їх сприйматимуть люди. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Країна Укропів

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme