Як українські дрони рятуватимуть американських фермерів

Український проект Kray Technologies потрапив у ТОП-50 найкращих стартапів світу, а наразі компанія вже уклала ряд контрактів з американськими і канадськими фермерами про поставку унікальних українських дронів

Як українські дрони рятуватимуть америка…

Безпілотник Kray Technologies розносить речовини, необхідні для позакореневого живлення рослин та їхнього захисту, оминаючи перешкоди завдяки системі комп'ютерного зору. Розробники стверджують: дрон коштує у кілька разів дешевше, ніж інші наземні і повітряні засоби. Крім того, пристрій робить живлення рослин максимально економним і допомагає збільшити врожай.

Про особливості українського продукту говоримо із засновником стартапу Дмитром Сурду.

- Дмитре, розкажіть, з чого почався Kray Technologies?

- Команда Kray Technologies має давню історію співпраці. Спершу ми хотіли створити безпілотний апарат – розвідник у рамках волонтерського проекту, і ядро команди продовжує над ним працювати.

- Але від прототипу до серійного виробництва ще довгий шлях…

- Так, продукт, який могли б використовувати оборонні відомства, він має відповідати певним критеріям. Середній час виконання контракту у військовій галузі для Пентагону складає 4,5 роки. Цей час компанія має існувати за свій кошт. А значить, виключно на військових контрактах їй не вижити. Саме тому у світі практично немає військових стартапів. У США при Міністерстві оборони діє система DARPA, яка опікується новими проектами. Вона інтегрує стартапи і сприяє їхній реалізації вже у рамках великих корпорацій. В Україні такої системи немає. Тому комерціалізація проекту – єдиний розумний і правильний шлях.

Ми прийшли до ідеї використання наших напрацювань у сільськогосподарській авіації. Зрозуміли, що наші технології можуть перетворитися на комерційний проект світового класу.

ЗБІЛЬШИТИ ВРОЖАЙ НА 50%

- В чому недоліки вже існуючих засобів і технологій? Чому саме ваша технологія на часі?

- Наразі відсутні відносно бюджетні та легкі у використанні технології обробки. Ті, що є, багато коштують і призводять до втрат врожаю. Ціни на наземний розпилювач стартують від $300-350 тис., на літаки – від $400 тис. і сягають аж $1,5 млн. Наш дрон наразі коштує $50 тис. Ще один плюс – можливість обробляти усе поле. Адже лісова смуга, яка знаходиться на території посівної площі, для літака стане перепоною, а наш дрон такі перешкоди обійде.

До того ж, наш безпілотник може обробляти поле з невеликої висоти, аби уникнути дрейфу (надмірного розпилення і втрати добрив – ред.). Сьогодні переважна більшість засобів захисту, окрім деяких фунгіцидів, може вноситися за так званою ультрамалооб'ємною технологією, . За цією технологією внесення – майбутнє.

- Ваш майбутній безпілотник має систему комп'ютерного зору, яка дозволяє обходити перепони…

- Так, вона подібна до тих, що використовуються для автономних автомобілів, і вирішує схожі задачі – аналізує простір і планує рух таким чином, щоб не стикатися з перешкодами. До того ж, рухається з високою швидкістю.

- Значить, може ще й надати дані про стан поля.

- В рамках нашого проекту ми таких завдань не ставили, хоча це можливо. Адже фотографії, які знімаються з дрона, гарної якості – тут можна розгледіти шкідників, класифікувати рослини. Через розрахунок висоти рослин, отримати точний розрахунок біомаси.

- Позакореневе живлення настільки важливе для врожаю, що виправдовує навіть великі інвестиції?

- Так, і це підтверджує багато досліджень. Наприклад, коли розроблені нашими партнерами стимулятори росту застосовуються 15-20 разів на рік, вони забезпечують приріст врожайності озимої пшениці на близько 50%.

ДЛЯ ФЕРМЕРА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВНЕСЕННЯ - ПИТАННЯ ІСНУВАННЯ

- Наразі пишуть про контракти Kray Technologies з іноземними фермерами. Українські аграрії цікавості не проявляють?

- В Україні у нас достатньо зацікавлених замовників – як серед агрохолдингів так і серед операторів внесення. Інтерес в Україні підживлюється тим, що ми одна з перших країн за темпами розвитку інновацій у аграрному секторі. Але поки що рівень проникнення сучасних технологій дуже малий. Окремі холдинги використовують їх в експериментальному господарстві, але і в них рівень залишає бажати кращого.

- Як вдалося зацікавити українським безпілотником американців?

- Ми брали участь у Drone World Expo, яку проводила Силіконова долина у Сан-Хосе. Потрапили у ТОП-50 найкращих стартапів планети за програмою TiEcon Technology Awards Program Силіконової долини, брали участь у різних конференціях, отримали схвальні відгуки від конкретних клієнтів у США. Навіть ті американці, які приїжджали на українські виставки, де ми брали участь, часто говорили: "Серед усього, що ми побачили, ваш проект для нас найбільш цікавий".

- Чому спершу зробили акцент саме на США та Канаду?

- Економічна ефективність на ринку цих країн найвища. Для великих агрохолдингів привабливість такої технології менша, ніж для фермерів США. Для середнього фермера ефективність внесення – питання існування.

Фермерські родини у США і Канаді мають покоління історії. Але рівень прибутковості у них дуже низький. Вони живуть на дотації, вступають у кооперативи, поглинаються більшими господарствами. А впровадження нашої технології дозволить середнім фермерам конкурувати на ринку зі значно більшими підприємствами.

- Чому для великих холдингів це не настільки привабливо?

- У великих є свої засоби внесення. Середній же фермер не може дозволити собі платити 350 тис. доларів за спреєр, тому змушений викладати $50 - 70 тис. на рік за послуги внесення.

- Скільки дронів вже продали?

- Поки не продали жодного, але наразі уклали ряд контрактів на продаж перших індивідуально виготовлених апаратів. На серійні зразки плануємо відкривати замовлення у 2018 році.

- Дослідне виробництво у вас в Україні. Тут виробляється більшість деталей. Плануєте і серійне виробництво запускати у нас?

- Тут є багато аспектів: обмежити виробництво однією країною неправильно. Адже якщо виробити товар в Україні, його доведеться експортувати в цілому. Це невигідно з точки зору зборів і логістики – перевезення цілого апарату значно дорожче, ніж перевезення складових. Відповідно, ми будемо розташовувати фінальне виробництво у кожній країні, де будемо робити збут, і вже маємо відповідні пропозиції.

Фото: Тимофій Кондратенко, Facebook

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Країна Укропів

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"