Як українські дрони рятуватимуть американських фермерів

Український проект Kray Technologies потрапив у ТОП-50 найкращих стартапів світу, а наразі компанія вже уклала ряд контрактів з американськими і канадськими фермерами про поставку унікальних українських дронів

Depo.Молодий укроп
4 липня 2017 10:00
ФОТО: depo.ua

Безпілотник Kray Technologies розносить речовини, необхідні для позакореневого живлення рослин та їхнього захисту, оминаючи перешкоди завдяки системі комп'ютерного зору. Розробники стверджують: дрон коштує у кілька разів дешевше, ніж інші наземні і повітряні засоби. Крім того, пристрій робить живлення рослин максимально економним і допомагає збільшити врожай.

Про особливості українського продукту говоримо із засновником стартапу Дмитром Сурду.

- Дмитре, розкажіть, з чого почався Kray Technologies?

- Команда Kray Technologies має давню історію співпраці. Спершу ми хотіли створити безпілотний апарат – розвідник у рамках волонтерського проекту, і ядро команди продовжує над ним працювати.

- Але від прототипу до серійного виробництва ще довгий шлях…

- Так, продукт, який могли б використовувати оборонні відомства, він має відповідати певним критеріям. Середній час виконання контракту у військовій галузі для Пентагону складає 4,5 роки. Цей час компанія має існувати за свій кошт. А значить, виключно на військових контрактах їй не вижити. Саме тому у світі практично немає військових стартапів. У США при Міністерстві оборони діє система DARPA, яка опікується новими проектами. Вона інтегрує стартапи і сприяє їхній реалізації вже у рамках великих корпорацій. В Україні такої системи немає. Тому комерціалізація проекту – єдиний розумний і правильний шлях.

Ми прийшли до ідеї використання наших напрацювань у сільськогосподарській авіації. Зрозуміли, що наші технології можуть перетворитися на комерційний проект світового класу.

ЗБІЛЬШИТИ ВРОЖАЙ НА 50%

- В чому недоліки вже існуючих засобів і технологій? Чому саме ваша технологія на часі?

- Наразі відсутні відносно бюджетні та легкі у використанні технології обробки. Ті, що є, багато коштують і призводять до втрат врожаю. Ціни на наземний розпилювач стартують від $300-350 тис., на літаки – від $400 тис. і сягають аж $1,5 млн. Наш дрон наразі коштує $50 тис. Ще один плюс – можливість обробляти усе поле. Адже лісова смуга, яка знаходиться на території посівної площі, для літака стане перепоною, а наш дрон такі перешкоди обійде.

До того ж, наш безпілотник може обробляти поле з невеликої висоти, аби уникнути дрейфу (надмірного розпилення і втрати добрив – ред.). Сьогодні переважна більшість засобів захисту, окрім деяких фунгіцидів, може вноситися за так званою ультрамалооб'ємною технологією, . За цією технологією внесення – майбутнє.

- Ваш майбутній безпілотник має систему комп'ютерного зору, яка дозволяє обходити перепони…

- Так, вона подібна до тих, що використовуються для автономних автомобілів, і вирішує схожі задачі – аналізує простір і планує рух таким чином, щоб не стикатися з перешкодами. До того ж, рухається з високою швидкістю.

- Значить, може ще й надати дані про стан поля.

- В рамках нашого проекту ми таких завдань не ставили, хоча це можливо. Адже фотографії, які знімаються з дрона, гарної якості – тут можна розгледіти шкідників, класифікувати рослини. Через розрахунок висоти рослин, отримати точний розрахунок біомаси.

- Позакореневе живлення настільки важливе для врожаю, що виправдовує навіть великі інвестиції?

- Так, і це підтверджує багато досліджень. Наприклад, коли розроблені нашими партнерами стимулятори росту застосовуються 15-20 разів на рік, вони забезпечують приріст врожайності озимої пшениці на близько 50%.

ДЛЯ ФЕРМЕРА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВНЕСЕННЯ - ПИТАННЯ ІСНУВАННЯ

- Наразі пишуть про контракти Kray Technologies з іноземними фермерами. Українські аграрії цікавості не проявляють?

- В Україні у нас достатньо зацікавлених замовників – як серед агрохолдингів так і серед операторів внесення. Інтерес в Україні підживлюється тим, що ми одна з перших країн за темпами розвитку інновацій у аграрному секторі. Але поки що рівень проникнення сучасних технологій дуже малий. Окремі холдинги використовують їх в експериментальному господарстві, але і в них рівень залишає бажати кращого.

- Як вдалося зацікавити українським безпілотником американців?

- Ми брали участь у Drone World Expo, яку проводила Силіконова долина у Сан-Хосе. Потрапили у ТОП-50 найкращих стартапів планети за програмою TiEcon Technology Awards Program Силіконової долини, брали участь у різних конференціях, отримали схвальні відгуки від конкретних клієнтів у США. Навіть ті американці, які приїжджали на українські виставки, де ми брали участь, часто говорили: "Серед усього, що ми побачили, ваш проект для нас найбільш цікавий".

- Чому спершу зробили акцент саме на США та Канаду?

- Економічна ефективність на ринку цих країн найвища. Для великих агрохолдингів привабливість такої технології менша, ніж для фермерів США. Для середнього фермера ефективність внесення – питання існування.

Фермерські родини у США і Канаді мають покоління історії. Але рівень прибутковості у них дуже низький. Вони живуть на дотації, вступають у кооперативи, поглинаються більшими господарствами. А впровадження нашої технології дозволить середнім фермерам конкурувати на ринку зі значно більшими підприємствами.

- Чому для великих холдингів це не настільки привабливо?

- У великих є свої засоби внесення. Середній же фермер не може дозволити собі платити 350 тис. доларів за спреєр, тому змушений викладати $50 - 70 тис. на рік за послуги внесення.

- Скільки дронів вже продали?

- Поки не продали жодного, але наразі уклали ряд контрактів на продаж перших індивідуально виготовлених апаратів. На серійні зразки плануємо відкривати замовлення у 2018 році.

- Дослідне виробництво у вас в Україні. Тут виробляється більшість деталей. Плануєте і серійне виробництво запускати у нас?

- Тут є багато аспектів: обмежити виробництво однією країною неправильно. Адже якщо виробити товар в Україні, його доведеться експортувати в цілому. Це невигідно з точки зору зборів і логістики – перевезення цілого апарату значно дорожче, ніж перевезення складових. Відповідно, ми будемо розташовувати фінальне виробництво у кожній країні, де будемо робити збут, і вже маємо відповідні пропозиції.

Фото: Тимофій Кондратенко, Facebook

Більше новин читайте на Країна Укропів.Depo