Як освітній стартап допомагає студентам і випускникам вишів знайти круту роботу

Як зазначає Depo.ua, на ресурсі усі охочі можуть спробувати себе маркетологами, менеджерами чи фінансистами. Для цього потрібно вирішити один із запропонованих кейсів – наприклад, оцінити наслідки зміни податкових ставок, розробити рекламну кампанію або знайти нові ринки збуту.

Участь у кейсах від реальних компаній безкоштовна, а за невеликий внесок пропонують пакет додаткових послуг – поради, сертифікат і доступ до робіт інших учасників. За задумкою, для учасників організовують екскурсію у компанію, яка представляє кейс. А захищати власні роботи треба на спільній фінальній зустрічі з представниками фірми. Автори найкращих рішень та концептів отримують грошову винагороду, а можливо, і роботу. Та перш за все це навчання – але не за підручниками, а на реальних бізнес-ситуаціях.

Наразі проект став одним з найкращих стартапів за версією iForum-2017 та переможцем конкурсу Egap Challenge.

Про старт і роботу Casers.org говоримо із засновником проекту Євгеном Урсаловим.

- Євгене, розкажіть, як почали працювати з кейсами?

- У вчився у ХНУ ім. Каразіна, на економічному факультеті за спеціальністю менеджмент. На останніх курсах ми з друзями зрозуміли, що нам не вистачає практики. Почали організовувати кейс-чемпіонати, залучали менеджерів компаній. Коли зрозуміли, що модель цікава і ефективна для молодих спеціалістів і компаній, я вирішив її масштабувати.

- Пам'ятаєте свій перший кейс?

- Так, це був кейс для тютюнової компанії, і я тоді вчився на другому курсі. Завданням було розробити систему відбору молодого персоналу у компанію. Тоді ми з командою виграли, хоча там було багато учасників з усієї України. Заробили за це 10 тис. грн, а коли за два місяці зустрілися з представниками компанії, вони сказали, що більшу наші розробки втілено у життя. Тоді це мене мотивувало і заклало основу проекту Casers.

- Яка цільова аудиторія проекту – це лише студенти, чи можуть бути люди з досвідом роботи?

- Запрошуємо усіх, хто хоче повирішувати кейси, отримати досвід, познайомитися з компаніями. Для студентів це особливо актуально, бо їм треба реалізовуватися і у них багато вільного часу. Але є чимало прикладів, коли беруть участь випускники або працюючі спеціалісти, які прагнуть покращувати свої компетенції. Формат кейсу ідеально підходить тим, хто хоче змінити роботу. Так можна познайомитися з представниками компаній, зарекомендувати себе.

- Як шукаєте компанії, які пропонують кейси?

- Зараз шукаємо самі, працюємо у форматі індивідуальних продажів. Хоча буває, що і вони до нас звертаються.

- Компанії за участь платять, а учасники – ні…

- У найближчому майбутньому участь буде безкоштовною, адже потреба платити відсіює частину людей. Хоча на чемпіонаті у Харкові ми спробували брати гроші і в цілому це працювало: мотивувало учасників йти до кінця.

- Були ефективні рішення, які вразили особисто вас?

- З найсвіжішого – це кейси для Concepter. Компанія займається hardware – наприклад, вони зробили спалах для iPhone, який зараз він продається у всіх офіційних App Store. Кейсом було розробити стратегію з виведення нових навушників у рітейл-мережі Азії - проаналізувати ринок, обрати пріоритетних рітейлерів, розробити рекламну кампанію. Одна з команд пішла на порядок далі. Вони обрали 40 рітейлерів у Малайзії і написали їм листа. Отримавши шість відповідей, вони змінили формат звернення… У підсумку, встановили теплі контакти з двома великими рітейл-мережами. У Concepter були вражені: прийшли молоді люди з першого курсу КНУ ім. Шевченка і зразу досягли успіху.

Фінал кейсу Concepter

Другий кейс – пошук нових напрямків продажів цукерок "Маршмеллоу" від кондитерської фабрики. Її комерційний директор сумнівався, що "молоді і зелені" люди покажуть хоч якийсь результат. Але в підсумку отримав дві чудові ідеї – розповсюджувати цукерки в кінотеатрах і у мережі АЗС. Людей одразу з двох команд взяли на роботу.

Екскурсія на підприємство

- Скільки людей вдалося працевлаштувати?

- Такої статистики ще немає, але з кожного кейсу запрошують одного чи кількох людей. З кейсу від компанії Deloitte точно взяли чотирьох людей, але там ще тривають співбесіди.

- Ваш проект підтримує МОН. Як заручилися допомогою міністерства?

- В цьому допоміг Egap Challenge. Ми потрапили у програму підтримки стартапів з розвитку електронної демократії в Україні, а у них були договори в міністерствами. У МОН знають, що є проблема – взаємодія університетів з бізнесом і компаніями державного сектору, а наш проект пропонує конкретне рішення. Нас зразу підтримали, вже було кілька зустрічей з профільними спеціалістами. Наразі виші самостійні, і МОН не може нав'язувати їм жодних інструментів. Але якщо науково-методичні ради приймуть рішення про обов'язкове залучення бізнесу чи державних організацій з профільної тематики до підготовки студентів, виші почнуть над цим працювати. Звісно, вони можуть налагоджувати контакти і продумувати взаємодію самостійно, але навіщо витрачати час, якщо у нас уже все готово.

- Викладачі якось беруть участь у вашому проекті?

- Деякі організовують студентів, допомагають їм, консультують. Радує, що є прошарок інноваційних і сучасних викладачів, які розуміють, що без практики нікуди.

- Скільки у вас кейсів? Є чіткий бізнес-план з розвитку проекту?

- Кейсів наразі більше 25. Що ж до бізнес-плану, він коригується, коли ми виходимо на новий рівень. Наразі наша задача – підписати максимальну кількість партнерських угод з університетами, щоб викладачі і студенти отримували всю інформацію про наші кейси. В найближчий час зробимо систему рейтингів окремих учасників, кафедр, університетів на основі оцінок представників бізнесу.

- Проект буде суто українським? На ринки інших країн виходити не плануєте?

- Коли відпрацюємо усі процеси, будемо пробувати запускати кейси за кордоном. Ми намагаємося залучати великі міжнародні компанії, і якщо їм сподобається проект, вони зможуть використовувати нас ресурс в інших країнах.