Українські архітектори хочуть реконструювати колишній будинок Алена Делона в Парижі

Основним символом проекту стала стрічка-рушник та первісні українські знаки.

Зараз в цій будівлі розташовано Український культурний центр в Парижі, її було придбано для цієї установи ще у 2004 році. А колись в цьому маєтку мешкав Ален Делон з Ромі Шнайдер. Будівля розташована у 8 окрузі Парижу, у так званому «Золотому трикутнику», де знаходиться безліч кульутрних памяток, арт-галерей тощо. І Український культурний центр в цій розкішній будівлі міг би посісти гідне місце у низці культурних об'єктів. Якби не одна обставина: так склалося, що у даний момент будівля та внутрішні інтер'єри Українського культурного центру в Парижі знаходяться у такому фізичному та естетичному вигляді, що це унеможливлює проведенння в цьому осередку сучасних презентацій українського мистецтва та культури, які могли б гідно виглядати у сучасному європейському контексті. По-перше, «історичний» екстер'єр давно потребує реконструкції, а ось внутрішні приміщення ремонтували, але краще б цього не робили взагалі... В наслідку цього ремонту всередині будинку утворився «некультурний шар» з гипсокартону. А по-друге, в Центрі просто немає сучасного експозиційного простору для виставкових та інших культурних проектв.

Отже, українські архітектори, відомі далеко за межами країни як автори десятків успішних реалізованих архітектурних об'єктів, а саме, зрілий майстер Олег Волосовський та молода талановита архитекторка Дана Косміна, вирішили виступити з громадською ініціативою та розробили проект-концепцію того, як повинен виглядати справді сучасний культурний центр.

Насправді, цей проект - не просто архітектурна концепція, а справжній виклик. І вже за своїм задумом вартий розгляду та уваги. Адже має сам по собі стати демонстрацією можливостей українських професіоналів у сфері архітектури, дизайну та мистецтва, привернути увагу та спричинити «вау-фактор»!

Проект, що є експериментальною роботою заради реформації Українського культурного центру, необхідність якої є очевидною, назвали «УКРАЇНСЬКИЙ MEСЕДЖ». Отже, в чому він полягає?

По-перше, за словами Олега Волосовського, треба «очистити» це приміщення за допомогою архітектурних та інженерних засобів, при цьому зберегти в ньому все унікальне: деревяну підлогу, архітектоніку, яка прямує вгору завдяки спиральним сходам, стелю, стіни. А потім, не порушуючи гармонії «першопроекту», перетворити будинок на сучасний багатофункціональний, модульний простір, який можна буде трансформувати за потребами діяльності Центру - чи то для арт-проектів, коворкінгу, урочистого прийому тощо.

- Зараз приміщення само по собі відштовхує від процесу творення. А ми знаємо, як наповнити його енергією та використати маскимум простору, який можливий усередині цієї будівлі. Вважаю, що найкращий меседж - це знак: ніяке слово не замінить знак, адже лише знак є концентратом енергії. Стрижнем будинку є сходи, що уходять вгору, до неба. Ми додали до цих ліній лінії спіралі, які утворює стрічка або рушник. Всі предмети та елементи будуть функціональними. Інтер'єри будуть сворені виключно найкращими українськими дизайнерами, які останніми роками набувають авторитету у світі.

Всі внутрішні комунікації, все оздоблення будинку також може бути реалізовано виключно за рахунок українскьих мозгів та технологій. Отже, ще одна наша місія - продемонструвати на прикладі Українського культурного центру наші можливості. Тобто, це може стати майданчиком, який буде пропагувати нас у всіх напрямках - від архітектури, технологій, дизайну - до мистецтва. І сам по собі стане високотехнологічним арт-об’єктом, який гідно впишеться та приверне до себе увагу навіть у такому поважному оточенні, яким є 8 округ Парижу.

На превеликий жаль, попри те, що в Україні є ціла низка яскравих та талановитих митців з різних галузей - від візуального мистецтва до дизайну та архітектури, той майданчик, яким міг би бути (та повинен бути!) Український культурний центр в Парижі, не може функціонувати за своїм призначенням, а саме бути повноцінним презентаційним простором. І тим самим сприяти включенню України в міжнародний культурний контекст завдяки виставкам та проектам у межах мастшабних міжнародних форумів, що проходять саме в Парижі, зокрема Masion et Objet, Paris Photo.

Перетворення Українського культурного центру в Парижі в повноцінний та функціональний виставковий простір відкриє нові можливості для українскьих митців на міжнародній культурній арені, яких вони та держава в цілому так потребують.

Концепт проекту також було презентовано для професійної аудиторії архітекторів та дизайнерів України на міжнародній виставці INTERIOR MEBEL 2016, де архітектори автори проекту отримали схвальні відгуки колег.