Сьогодні Герою Небесної сотні Нігояну виповнилося б 23 роки

Сергій загинув 21 січня 2014, нагадує depo.ua.

Нігоян був громадянином України вірменьского походження, жив у Дніпровській області. На Майдан поїхав за покликом серця. Він був єдиною дитиною в сім'ї. Президент Янукович доручив розслідувати загибель українця в Києві.

22 січня 2014 в пам'ять про загиблого земляка дніпропетровці вишикувалися в живий ланцюг через Новий міст. Президент України Петро Порошенко вирішив присвоїти звання Героя України всім Героям Небесної сотні.

На честь першої річниці загибелі Сергія у його рідному селі Березноватівка Солонянського району на Дніпропетровщині був відкритий музей, присвячений Герою Небесної сотні.

ДОВІДКА

Сергій Нігоян народився та проживав у селі Березнуватівці. Батько та мати — вірмени, був єдиною дитиною в сім'ї. Родина Сергія Нігояна переїхала жити в Дніпропетровську область з прикордонного з Азербайджаном села Навур, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі. Родина вважалася благополучною, Сергій у селі користувався повагою, вважався спокійним, працьовитим і справедливим.

У 2011 році вступив до Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання, навчався за фахом "вчитель фізкультури", але був відрахований 2013 року. Активно займався карате, в 2012 році посів третє місце на чемпіонаті Дніпродзержинська з кіокушинкай карате. Захоплювався радіотехнікою. Мріяв вступити до Дніпропетровського театрально-художнього коледжу та вчитися на актора.

Україномовний. Патріот України і Вірменії. Був ідейним, мав активну життєву позицію та переконання, що Україна мусить бути демократичною.

На барикаді на вулиці Михайлівській біля Будинку профспілок у ніч штурму Майдану 11 грудня 2013 року. Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: "зрозумів, що повинен бути за Майдан". На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан.

Загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону "Динамо" на Грушевського під час Революції Гідності. Сергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та "Беркутом".

26 січня 2014 Сергія Нігояна поховали на сільському кладовищі його рідної Березнуватівки. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад 2000 людей. Похоронне богослужіння в сільському будинку культури очолили голова Вірменської апостольської церкви в Україні архієпископ Григоріс Буніатян та митрополит Московсько-Богородський УПЦ (КП), уродженець Дніпропетровщини Адріан (Старина). Труну опустили в могилу під гімн України.

Вбивць Нігояна, Жизневського та Сеника не знайдено.