Дикуни, рагулихи, герої і шибайголови: Як українців показують у закордонних фільмах і серіалах

Скандал навколо серіалу "Емілі в Парижі", де українку виставили у геть негарному світлі, спонукає поцікавитись - а як загалом українців показують в іноземних фільмах та серіалах. Чи справді ми в них всюди - або росіяни, або рагулі
 

Валя Котик
Журналіст відділу «Життя», редактор відділу «Молодий укроп»
Дикуни, рагулихи, герої і шибайголови: Я…

Український режисер та дизайнер Андрій Приймаченко збирає згадки про Україну в світовому кінематографі і поділився з журналістом Depo.ua своїми цікавими спостереженнями. 

Розмова відбувалася п'ять років тому і за цей час про українців встигли назнімати нового. Далеко не всюди виставляючи нас дикунами - як в скандальному "Емілі в Парижі". Наприклад, в культовому серіалі "La casa de la papel" українець - хірург високого класу, який може робити операції високої складності. 

Загалом наша країна в світовому кінематографі була і є дуже популярною. Про нас згадують у всесвітньо відомих серіалах: "Друзі", "Доктор хаус", "Прослушка", "Банши", "Новенька", "Як я зустрів вашу маму", "Буває і гірше" і кілька разів – в "Сімпсонах".

В 1 серії 23 сезону "The Falcon and the D'ohman" (2011 рік) показують українського мафіозі  Віктора, який працює Києві у величезному кабінеті. Помічник вчить його користуватися комп'ютером. В одному з епізодів Віктор переглядає пошту і радіє, що Бейонсе погодилася заспівати на дні народження його доньки. А коли в кадрі з'являється його дружина, Віктор гарчить на неї: "Я ж наказав тобі сидіти у своїй кімнаті!"

Тим часом на роботі в Гомера з'являється новий охоронець – Вейн, який потрапляє в місцеві новини. Віктор впізнає в ньому людину, яка колись була агентом ЦРУ і на прийомі в Києві вбила його дружину.

В Америці Віктор викрадає Гомера і дає про це ролик на місцеве телебачення. Щоб врятувати Гомера, Вейн прямує в район української діаспори – "спрінгфілдську Маленьку Україну", минаючи кав'ярню Tsarbucks і медичний заклад "Божевільні в Україні". Вейн знаходить Гомера у льодовій арені "Гарячий Троцький", де вбиває Віктора та його спільників.

І ще штрих: "У той час в Києві ..." Після двох невдалих спроб написати назву України англійською (Ukrane і Ukreign) титрувальник психує: "Якого біса, і скільки там тих Києвів?!"

В іншій серії шеф поліції Вігам розповідає Гомеру, що замовляє собі нижню білизну в українському селі. "Вони кличуть мене daddy round-round і кожного року надсилають мені різдвяну листівку", - каже він

українці в сімпсонах

Цікаво представлена Україна в мультфільмі "Труп нареченої" Тіма Бертона. Староста Гуднехт використовує стародавній український заговір для привидів. Такі моменти як цей демонструють Україну загадковою країною, де від початку часів кояться дивні речі.

українці в банші

В одному з найбільш жорстоких американських кримінальних серіалів "Банши" перший і другий сезони присвячені українській мафії і її жорстокому ватажкові - містеру Реббіту. Підлеглі Реббіта замість візиток простягають людям картки з лаконічним написом "Тобі п ... ць". Донька Реббіта Настуня, зустрівшись з другом дитинства, випиває з ним пляшку горілки, кричить "Будьмо! Гей!" і співає українські пісні.

В "Докторі Хаусі" Хаус вішає на стінку портрет Тараса Григоровича, який маж героїня, із словами "Твоя бабуся була сексі". Героїня відповідає". Це великий український поет Тарас Шевченко".

тарас шевченко доктор хаус

Герої з України та сама країна фігурують у купі фільмів: "Трансформери-3", "Індіана Джонс", "Пограбування по-італійські", "Збройний барон", "Елементарно", "Праведник", "Перевізник", "Порок на експорт"…

Щоправда, популярність ця якось не дуже. В голлівудських фільмах Україна це екзотична країна третього світу, звідки до цивілізованого світу приїжджають страшенно жорстокі бандити, пришелепуваті брутальні диваки, хтиві і сентиментальні жінки, і де коїться щось загадкове і зловісне. Україна - це щось дивне, незрозуміло, із стародавніми традиціями і загадковими характерами. Такий собі трешовий Хогвардс...

україна в гаррі поттері

До речі, в Гаррі Поттері Україна також згадується.  В "Гаррі Поттер і Смертельні реліквії - 2" є дракон залізопуз родом з України.

Небезпечні дикуни і не росіяни: як показують українців в закордонних фільмах на протязі 59 років - фото 3

україна в злочинні думки

Наприклад, в фільмі "Злочинні думки" одна з героїнь – жіночка в літах, в хустці і фартушку варить борщ, коли до неї приходять детективи. Один з них повертається до жінки спиною і вона б'є його кришкою від каструлі по голові, а потім вихоплює пістолет і направляє його на другого детектива.

В канадському фільмі "Заправка на розі" подається шароварний образ українців. В прямому сенсі – там чоловіки на українських вечорницях витанцьовують в червоних шароварах, а жінки в напівукраїнських (бо більше нагадують російські) строях. Люди посміюються з манери одного з героїв всюди вставляти слівця українською. А ще він каже, що Канада – більш українська, ніж інші країни.

україна в заправці на розі

шароварний образ україни в світовому кінематографі

В "Збойному бароні" виходець з України робить на столику карту України з кокаїну. Коли в нього питають, що це в біса таке, він каже, що це Україна. Він народився там і пам'ятає. Це фільм про історію вихідця з ще радянської Одеси, який став одним з найбільших світових нелегальних торговців зброєю. У нього є доступ до військового складу в Україні, де його родич був генералом, звідти він продав кілька тисяч АК, кілька вертольотів Мі-24 і кілька сотень РПГ-7.

україна в бойовику праведник

Не проігнорував американський кінематограф і події на Донбасі. Але мусимо констатувати – в них якась каша в голові. В 2014 українців підтримували. Наприклад, в бойовику "Праведник" гангстери примушують молоду українку займатися проституцією. Її намагається врятувати колишній спецназівець, але жертва з України це не нове. Цікаво, що бандитами в Америці керує російський олігарх Володимир Пушкін, який побудував криваву імперію на торгівлі нафтою. В фіналі Пушкіна мочать в сортирі, його танкери підірвано, а Нью-Йорком проїжджає автобус з жовто-блакитною стрічкою.

Але в 9 серії 4 сезону "Елементарно" українські найманці вбивають в Нью-Йорку російського олігарха Золотова, який приїхав домовлятися про завершення конфлікту.

Головні герої роблять висновки, що українцям війна вигідна, "адже вони можуть отримувати і далі підтримку Заходу і Європи".

Але є і гарна тенденція (принаймні, нам вона сподобалася) – в багатьох фільмах герої кажуть до кіношних українців, мовляв, ви ж росіяни. А ті у відповідь підкреслюють – ні, Україна - не Росія, тут розмовляють українською та й взагалі ми відрізняємося від росіян.

Наприклад, герой серіалу "Прослушка" Борис уточнює, що він – українець.

-          Ти росіянин, вірно?

-          Ні, українець

-          Нема ж різниці

-          Ти помиляєшся

україна у фільмі перевізник

"Я не росіянка, я – українка, ми інші люди. Ми інші тут і тут", - каже героїня третього "Перевізника", торкаючись голови і серця.

В серіалі "В простому вигляді" один з героїв на питання, хіба в Україні всі не говорять по-руські різко промовляє "В Україні ми спілкуємося українською".

В фільмі "Порок на експорт" про слов'янський криміналітет в Лондоні, герой питає в змученої жінки російською

-          Скажи твою фамилию

-          Кириленко

-          Откуда ты

-          С Украины

україна у фільмі порок на експорт

Тоді він одразу переходить на українську. Розмовляє, до речі, дуже непогано

-          Звідки? З села чи міста

-          З Ірпені. Коло Києва

Він віддає їй кілька банкнот і іконку Богородиці зі словами "Потерпи трохи. Розумієш"

Таким чином в західному менталітеті формується нарешті думка про те, що Україна – це не буремна частина гігантської Російської федерації, а окрема країна із своєю мовою, менталітетом і традиціями.

Ну ще – українців показують як доволі небезпечну націю:

"Ти що, не в своєму розумі" Послухай мене, Чарлі – тікай з Лос-Анджелесу негайно, тому що я знаю одне: ніколи не жартуй з матінкой-природою, мамою твоєї дружини і еб… ми українцями", - каже один персонаж іншому в "Пограбуванні по-італійські"

Про це ми дізналися завдяки кропіткій праці Андрія Приймаченка, який зібрав до купи фільми, де згадується Україна і українці.

андрій приймаченко

Андрій – талановитий молодий режисер і дизайнер, автор відомих проектів: From the creators of borshch, який розповідає іноземцям, що українці мають чим похвалитись, окрім пісень та шароварів,  "Ми" — про українців, які прикладом свого життя надихають нас на нові звершення та досягнення, "Видиво", який розповідає про митців та для митців та #українськавесна – серія мотиваційних плакатів про війну на Донбасі.

Жартівливий ролик "Мотор Січ Акбар!", змонтований Андрієм Приймаченком, став вірусним і спровокував суперечки в українських і зарубіжних ЗМІ: реклама чи антиреклама.

Два роки тому він почав збирати згадки про українців в закордонному кінематографі. Зараз, коли українці дуже чутко реагують на будь-який відклик європейців про свою країну і щосили намагаються створити позитивний імідж України у світі, ця робота є дуже актуальною.

-  Тож, нащо ви це робили, Андрію?

- Ідея виникла близько двох років тому, захотів дослідити те, яке уявлення про Україну є в масовій культурі. Один з найвагоміших впливів на світову масову культуру мають якраз англомовні фільми та серіали. Моя професійна діяльність дотична до реклами та просування продуктів. Під час Майдану я зацікавився промоцією України на Захід. Перед тим, як просувати будь-який товар на ринок, потрібно дослідити, що на цьому ринку знають про цей товар. Ця нарізка – логічне продовження проекту "From the Creators of Borshch". У нарізку потрапило 89 стрічок. Можливо, це не всі, але по ним можна зробити певні висновки стосовно того, якими українці та Україна є у світовій масовій культурі: це щось вторинне Росії, це бандити, це проститутки, це заробітчани.

-  І ви просто дивилися кіно і, якщо там було щось про Україну, занотовували собі, чи цілеспрямовано шукали?

-  Я шукав у базі даних сценаріїв за словами "Ukraine, Ukrainian, Ukrainians", потім шукав цей момент у фільмі. Таким чином створив нарізку. Часом мені дорікають, що я зібрав не усі моменти, де згадується Україна. По-перше, такої мети я і не мав. По-друге, ті моменти, які я не додав у нарізку, нічим не відрізняються по змісту: той же образ українців.

-  Чи подобається вам, як показують Україну та українців?

-   Звісно, мені як українцю не дуже приємно від усвідомлення того, що якщо я за кордоном скажу, що я з України, про мене буде уявлення, що я бандит. З іншої сторони, це показує нам, українцям, над чим потрібно працювати: потрібно якомога сильніше віддалятись від Росії та російського - мова, побут, контекст. Україну необхідно вписувати у світовий контекст, реалізовуючи міжкультурні проекти, нашим науковцям варто докладати максимум зусиль, аби виходити на світовий рівень. І зараз є позитивні зрушення: війна з Росією змусила багатьох українців подивитись на Захід, спробувати робити спільні проекти там, а не варитись у власному пострадянському прісному соусі.

-   Ви певний час мешкали в США (Андрій з 2006 по 2008 рік вчився в Каліфорнії), що там знають про Україну?

-   Нещодавно у потязі з Кракова до Відня я мав нагоду спілкуватись з туристом з США.  Молода, відкрита людина. У жодному разі не можна сказати, що він дурний, чи не цікавиться подіями у світі. Але у розмові він зазначив, що Чехія для середньостатистичного американця – це частина Східного Блоку (Східний Блок для США – це все, що дотичне до Росії). І це при тому, що Чехія має свою мову, свою окрему культуру. Що вже казати про Україну, коли у міському просторі нашої столиці значно більше російської, аніж української. Це важко назвати результатами дослідження, але, згідно свого досвіду можу зробити висновок: так, ми для них – частина Росії, яка просто відкололася 24-го серпня 1991 року.

-  Інтелектуальний потенціал України, певна його частина, наразі щосили намагається виїхати з країни в пошуках кращого життя і закріпитися там на ПМЖ. А ви такою можливістю не скористалися. Із якими думками, із якою метою ви повернулися з США до України?

-  Насправді в Україні значно більше можливостей для реалізації власних проектів. У нас дуже важко заробити гроші, працюючи на когось. Але з іншого боку – дуже багато вільних ніш для відкриття власної справи. Зокрема, у галузі кіно- відеовиробництва у нас – непочатий край роботи: не тільки ринок, а і клієнт на такий вид послуг тільки дозріває.

-   Чим займаєтеся?

- Працюю над розвитком медіастудії Peredova. Зокрема, розвиваємо напрямок створення мультимедійних історій. Наразі працюємо над мультимедійною історією до 150-річчя залізниці Чернівці-Відень (нагадуємо, що розмова відбувалася в 2016 році, - ред.). Це – історія про ті часи, коли з європейської частини України можна було без пересадок і перевірки документів доїхати потягом з Чернівців до Відня. Це – один з тих проектів, який може хоч трошки, але вписати Україну у світовий контекст.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme