"Шерше ля фам" на український манер: В Києві презентували нову виставу про Мазепу

В Молодому театрі відбулася прем'єра спектаклю по його п'єсі "Мазепа, думка на два серця". Журналісти Depo.ua відвідали це дійство.

Виставу під назвою "Мазепа" Love-story" поставив Театр української традиції "Дзеркало", художнім керівником якого також є Володмир Петранюк. Він же зіграв роль Мазепи, навколо якого обертаються всі події, а з назви спектаклю не важко здогадатися, які саме.

1705 рік, Наддніпрянською Україною править гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа. Хоча править формально, бо країна – під гнітом російської імперії і мало що можна зробити без відома і ухвали Петра Першого.

Але п'єса про особисте життя Мазепи, тому політичні події показано пунктиром. В особистому житті Іван Степанович – ще той бабодур й не цурається крутити любов з заміжніми жінками. Ще під час служби при дворі Яна II Казимира він спокусив дружину шляхтича, за що був битий і прив'язаний голяка до коня, якого відпустили гуляти степом. Після цієї пригоди Іван Степанович ледь оклигав, але це його мало чому навчило.

За 17 років до подій, описаних в п'єсі, він крутив роман з Любов'ю Федорівною Жученко, донькою полтавського полковника, яка зрештою вийшла заміж за Кочубея, але, судячи з їхніх з Мазепою діалогів, шлюб не завадив коханцям ще деякий час займатися перелюбом.

А тепер вже сивий, 65-річний, три роки як овдовілий гетьман закохався в 17-річну доньку Кочубеїв Мотрю, яка є його похресницею. Мотря теж його кохає. От тільки Кочубеїха раптом вирішила, що хоче бути не гетьманською тещою, а ясновельможною гетьманшею. Вона намагається поновити їхні з Мазепою стосунки, плете інтриги, намовляє чоловіка писати царю Петру, що Мазепа виношує плани поновити гетьманщину і змовився з польським королем

"Сепаратизм!", - лунає зі сцени. В залі сміються.

Палкі зізнання в коханні, пиятика і серйозні розмови на державні теми перетасовано в цій виставі з побутовими сценами, незлими жартами і бійками.

Закінчується все великою трагедією для всіх учасників подій. Кочубей випробував на собі правдивість відомого вислову "Не рий іншому яму. (Нехай риє її собі сам)". Мазепа підтвердив інший вислів - Cherchez la femme, бо доки в його житті не з'явилося кохання до Мотрі, все йшло більш-менш благополучно.

Зрештою, крім естетичного задоволення п'єса ще й надихає перечитати біографії Мазепи, Кочубея, Мотрі (по кожній з ній хоч блокбастер знімай) і відвідати Батурин. Сміливо беріть на виставу дітей-підлітків.

Петранюк грає старого Мазепу дуже переконливо, дозволимо собі навіть назвати його найкращим виконавцем чоловічої ролі в цій виставі. Мазепа в Петранюка в першу чергу - не державний діяч, а такий собі Казанова на пенсії, що сам в шоці від того, яке сильне кохання, виявляється, ще здатен відчувати.

Сміявся зал в 90% випадків завдяки комічному дуету Кочубея (Дмитро Сторчоус) і Кочубеїхи (Ліана Книгницька-Марковська). Хоча певний подив викликає, що Кочубей – генеральний суддя України, права рука гетьмана – дурнуватий п'яничка під каблуком дружини. Цікаво, чи справді все так і було.

В якості і найкращої жіночої ролі хотілося б відзначити Кочубеїху у виконанні Ліани Книгницької-Марковської. Стільки буремної енергії, пристрасті і неудаваної злості лунало з цієї Кочубеїхи, ніби вона і правда вже двадцять років живе з цим безамбітним алкоголіком і тільки Небо знає, як він їй набрид.

І ще окремо хотілося б відзначити костюми. Дуже радує, що обійшлося без шароварщини. Може це й не автентичні українські строї, але, по-перше – створити такі образи, маючи дуже стислий бюджет – то є подвиг, а по-друге, неодноразово ми чули, як глядачки фотографували наряди Мотрі на мобільний, примовляючи щось на кшталт "яке гарне, треба таке собі".