Пішов з життя Лесь Танюк

Про це повідомив політик Степан Кубів на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Танюк народився у 1938 році у селищі Жукин на Київщині.

Він був професором Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Автор понад 600 публікацій на теми культури, політики, мистецтва, збірників поезій. Отримував звання заслуженного діяча мистецтв України (1995) та народного артиста України (2008).

Як режисер поставив понад 50 вистав: «Маклена Граса», «Патетична соната» М.Куліша, «Ніж у сонці» за І.Драчем, «Матінка Кураж» за Б.Брехтом, «В день весілля» В.Розова, «Казки О.Пушкіна», «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром, «Принц і жебрак» за М.Твеном, «Вдова полковника» Ю.Смуула, «Диктатура совісті» М.Шатрова. Є режисером фільму «Десята симфонія», сценарист фільму «Голод-33», автор серії телефільмів про Розстріляне Відродження.

Танюк - заступник голови НРУ, член Політради НРУ, ; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО; голова Всеукраїнського комітету з підготовки суду над КПРС-КПУ за злочини тоталітаризму «Нюрнберґ-2».

Також Танюк був народним депутатом України I-VI скликань. Він автор і співавтор понад 60 законів, зокрема «Про культуру», «Про мови в Українській РСР», «Про професійних творчих працівників та їх творчі спілки», «Про видавничу діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про театр», «Про гастрольну діяльність», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про Державний герб України».

Понад чверть століття Лесь Танюк очолював Всеукраїнське товариство «Меморіал» імені Василя Стуса, яке сам засновував ще до здобуття Україною державної незалежності, повідомив Степан Кубів.