Гриневич назвала чотири найбільші наукові досягнення українців за 25 років

Про головні наукові розробки та приводи для гордості у науковій галузі Гриневич розповіла, підсумовуючи здобутки до Дня незалежності, передає depo.ua з посиланням на УП.

"Важливо зауважити, що десятки видатних наукових проривів та досягнень належать українцям, які зараз живуть та працюють за кордоном. На жаль, їх робота тепер входить в актив інших країн, але ми також маємо ними пишатися", – розповіла Гриневич.

Наприклад, у медичній науці успішно розробляють ліки від раку, наноконтейнери для точкової доставки ліків, а також провадять блискучі дослідження та застосовують їх на практиці з хірургії та трансплантології (науково-дослідні інститути імені М.М. Амосова та О.О. Шалімова). Так само у сфері ІТ технологій, фізики, математики, хімії, біології – дуже багато досліджень, які хочеться назвати".

Насамперед Лілія Гриневич виділила чотири основні наукові досягнення українців.

Електрозварювання м’яких тканин

Запропоновано Інститутом електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України ще в 90-х роках ХХ століття.

Ідея розробки належить академіку Борису Патону, під керівництвом якого колектив фахівців інженерного і медичного профілю провів ряд експериментів та отримав відповідні свідоцтва та визнання.

Участь українських науковців у відкритті бозона Хіггса та створенні детекторів для великого адронного колайдера (CERN)

У роботах над ним брали участь українські науковці з Харківського фізико-технічного інституту та НТК "Інститут монокристалів". У Науково-дослідному технологічному інституті приладобудування (Харків) під керівництвом професора В'ячеслава Борщова було налагоджене відповідне виробництво для CERN, (Європейської організації з ядерних досліджень).
Теоретичні відкриття з фізики графену

Співробітники Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України Валерій Гусинін і Сергій Шарапов у 2005 році передбачили незвичайний цілочисельний квантовий ефект Холла в графені, а також теоретично передбачили ще цілий ряд властивостей цього матеріалу, за винайдення якого інші науковці (Андрій Гейм та Костянтин Новосьолов) отримали Нобелівську премію з фізики у 2010 році.

Технологія розпізнавання осіб та об'єктів мобільними пристроями

Проект "Viewdle" киянина Єгора Анчішкіна із розробки унікальних алгоритмів виявлення та розпізнання обличь та об’єктів був розпочатий у 2006 році. Вже у 2012 році компанію та розробки проекту купила корпорація Google, що одразу було названо угодою року у світі ІТ.

Сьогодні алгоритми та рішення, запропоновані компанією "Viewdle", широко використовують у пошукових технологіях. Наприклад, у 2011 році "Google" запустила на основі цієї технології сервіс з пошуку за зображеннями, коли для запиту використовуються файли, завантажені у пошуковий рядок.