Як українці здивували NASA космічною комахою

Переможця визначають шляхом голосування інтернет-користувачів. Наразі український літак є одним з лідерів на рівні з проектом македонців.

Ідея Mars Hopper (Марсіанський коник - ред.) доволі захоплива – літак пересувається поверхнею червоної планети стрибками і може сам відновлювати "пальне", збираючи сухий лід з поверхні Марсу. Таким чином пристрій отримує необхідний для руху вуглекислий газ. Піднімається ж апарат за рахунок реактивних прискорювачів.

Наразі українська команда у складі інженера Павла Правдюкова, дизайнера, підприємця та інженера-механіка Олександра Буткалюка, генератора ідей і студентки ліцею Софії Буткалюк, хіміка та автора 3D-моделі і комп'ютерної симуляції Миколи Денисенка, студента КПІ та автора фізичних розрахунків В'ячеслава Осауленка, програміста Ілля Рубінського, інженера обладнання Андрій Музиченка з нетерпінням чекає на результат – голосування закінчується 15 травня.

Про народження ідеї і складності у реалізації проекту depo.ua поспілкувався з Павлом Правдюковим.

- Павле, розкажіть, з чого почалося ваше захоплення Космосом?

- Я почав захоплюватися астрономією ще з дитинства. Читав багато тематичних книг, мені було цікаво, як живуть зірки і галактики. Активно слідкував за новинами, коли "Нові горизонти" (автоматична станція Nasa – ред.) пролітали біля Марсу та й взагалі намагався бути в курсі всього, що відбувається в астрономії. Мені купили підзорну трубу. А от нещодавно на роботі подарували телескоп і я почав робити невеликі спостереження.

- Ваша основна робота якось пов'язана з астрономією?

- Ні, не пов'язана, тому що астрономи в нашій країні мало кому потрібні. Працюю ж я дата-інженером.

- Як знайшли людей у команду Mars Hopper?

- Ми прийшли на захід хакатону, який відбувся за три тижні до самого конкурсу. Там доповідали Клім Чурюмов, Леонід Каденюк. Розповідали про дев'яту планету сонячної системи. Після доповідей люди обмінювалися ідеями, які задачі хочуть вирішувати, до чого додумались. Від Софії Буткалюк я почув цікаву ідею про те, що можна використовувати вуглекислий газ для пересування по Марсу. Потім знайшли інших людей, які захопилися проектом. У нас вийшла достатньо велика команда – 7 осіб, хоча і задача виявилася далеко непростою.

- Як пишуть у пресі, Софії Буткалюк лише 11 років…

- Так, вона навчається у шостому класі. Дуже розумна дівчинка. Прийшла на проект разом з батьком Олександром. Вони обидва у захваті від астрономії. Софія міркувала над тим, як використати властивість сухого льоду перетворюватися на газ під час випаровування. Навела нам приклад, що коли сухий лід покласти на стіл, під ним створиться газова подушка, він просто підніметься у повітря, не відчуваючи опору. Ми почали міркувати разом і так прийшли до ідеї літака.

- Довго працювали над прототипами?

- Сашко Подкалюк працював над цим приблизно три тижні до хакатону. Моделі виготовляли з картону, пляшок і пінопласту. Треба було правильно розрахувати тиск, зробити запобіжний клапан, який не дозволить пляшці вибухнути, придумати, як стабілізувати політ. Безпосередньо під час хакатону із заготовок ми зібрали літак на конкурс.

До нас приєднався Юрій Губін, який розробив схему автоматичного управління для великої моделі літака. Наша машина зможе сама фіксувати положення у просторі і таким чином планувати подальший політ.

- Як сприйняли ваш проект на українському етапі хакатону?

- Спочатку всі дивилися дуже скептично – мовляв, що тут роблять якісь пляшки з пінопластом. А потім, коли Mars Hopper почав літати, і літати дуже добре, у більшості був захват.

- Як буде виглядати реальний літак, який стрибатиме по Марсу?

- За нашими розрахунками, він матиме розмах крил близько 8 метрів і важитиме близько 200 кг. На борту має бути комп'ютер, він буде брати енергію від радіоізотопного генератора, як це робиться на Curiosity (марсохід Nasa - ред). Будуть камери спереду, схожі на два ока. Вони отримуватимуть телескопічне зображення, з якого машина будуватиме 3-D-модель простору і виявлятиме місця, куди можна буде сідати. Так буде здійснюватися управління польотом. Ми розраховуємо, що дослідження відбуватиметься, коли на Марсі буде зима. Влітку полярні шапки тануть, через сильні вітри сідати неможливо.

- На українському етапі хакатону були інші проекти, які особисто ви вважаєте цікавими?

- Були люди з проектом Jet Set Mars – вони представляли систему вентиляторів, які можуть підіймати людину, використовуючи акумульовану енергію. У них, як на мене, класна ідея. Не знаю, чому вони далеко не пройшли.

- Наразі ж ваші головні конкуренти – македонці. Знайомилися з їхньою ідеєю?

- Так, у македонців теж цікавий проект - це управління дронами за допомогою наручного девайсу. Ти рухаєш рукою, а дрон виконує команди. Не знаю, наскільки це зручно, але виглядає прикольно.

Андрій Музиченко

- Що отримають переможці міжнародного хакатону? Є гарантії, що їхній проект реалізують?

- Головний приз - запрошення на космічний запуск з мису Канаверал, який має відбутися у вересні. Що ж до реалізації, гарантій, звісно, не дають. Бо звідки ж вчені знають, що повибирали люди (посміхається). Але я думаю, нашу ідею все ж таки розглянуть, можливо, запропонують співробітництво. А ще є варіант розвивати її разом з українським космічним агентством.

- Думали про перші кроки після конкурсу?

- Так, ми хочемо побудувати дві моделі. Одна буде літати на висоті 31 км. Оскільки там умови доволі схожі на марсіанську атмосферу, таким чином можна буде перевірити аеродинаміку. І ще одна моделька буде стрибати по землі. Коли виготовимо, можливо, зробимо презентацію.

Проголосувати за Mars Hopper можна тут.