Як українка перемагала у Каннах

Сценарій картини розповідає про 5-річну бунтарку Вітку, яка мешкає в українському селі часів 90-х. На очах у дівчинки розгортається емоційна, але історія кохання її сестри Лариси та бандита Шрама. Позбутися радянських привидів і створити іншу, яскраву реальність, героям непросто, і, можливо, це під силу лише Вітці, яка зростає вже у іншому світі.

Сама Марися, яка раніше працювала журналістом і театральним критиком, вже зробила собі ім'я в українському кіно. Щоправда – поки що, у короткому метрі. Дівчина написала сценарії до кількох історій в рамках проекту про еміграцію "Україно, goodbye!", до короткометражок "Алкоголічка", "Листопад" і "В деревах", а також стала режисером і сценаристом проекту "Мандрагора". "Коли падають дерева" – її дебют у повному метрі як сценариста і в майбутньому – як режисера.

НАД ПРОЕКТОМ ПРАЦЮВАВ СЦЕНАРИСТ БЕРТОЛУЧЧІ

Як розповів depo.ua продюсер картини Ігор Савиченко, ScripTeast Award – масштабна програма, в якій імениті майстри працюють зі сценаріями молодих авторів. Дорехтувати роботи допомагає, наприклад, Марк Пеплоу, який написав сценарій до картини Бертолуччі та Антоніоні.

"Програма працює впродовж трьох фестивалів – Варшавського, Берлінського і Каннського. Після доопрацювання сценаріїв комісія обирає той, який вони б хотіли побачити на екрані найпершим. І от робота Марисі здобула перемогу", - коментує Савиченко.

В процесі здебільшого шліфують моменти, які можуть бути незрозумілими іноземцям.

"Наприклад, коли 18-річний герой каже, що служив в Афганістані, для нас зрозуміло, що це неправда. Але що для нас це радянське минуле, для західного світу – сьогодення. Їхні хлопці служать там зараз. Тому нам порадили замінити Афганістан на Косово", - розповідає продюсер.

Каже, після допрацювання історія витончилась, і майбутній фільм можна буде сміливо показувати в основному конкурсі Каннського фестивалю.

ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ДЖАМАЛИ БАГАТО ХТО ЗГАДАВ ПРО "ПОВОДИР"

До речі, цьогоріч у Каннах проблематично потрапити не лише у конкурсну програму, а і у кінотеатр.

"Тут дуже жорсткий розподіл за бейджами – всюди пускають лише іменитих майстрів. Новачкам важко. Кінотеатри не здатні вмістити усіх охочих. Якщо ти простоїш у черзі дві години, є шанс потрапити до кінотеатру. Але ти маєш бути у вечірньому одязі – інакше не піде. Так, перед кінозалами вишиковуються величезні черги гламурно вдягнених людей. Вони хочуть просто подивитися кіно, а їх змушують створювати глянцеву картинку для медіа. А зрештою можуть на фільм і не потрапити", - зазначає Савиченко.

Додає, що сам він в кіно не ходив, адже багато працював, а Марисі Нікітюк вдалося потрапити лише на вранішній сеанс картини Педро Альмодовара.

За словами Савиченко, політичні та воєнні події в Україні з кіношниками з інших країн обговорювали мало.

"Вони розуміють, що у нас лишилася корупція, мало що змінилося. Але про все це можна прочитати у ЗМІ. Обговорюють здебільшого кіно", - коментує кінематографіст.

А от після перемоги Джамали у Євробаченні українці опинилися в центрі уваги.

"Всі підходили і вітали. В українському павільйоні одразу виставили фото Джамали на плазмі. Хтось згадав, що Джамала грали у фільми Саніна "Поводир". Кіношники були у захваті", - каже Савиченко.

ХОЧУТЬ ЗНІМАТИ У ПОЛЬЩІ, МАКЕДОНІЇ, УКРАЇНІ

Наразі початок зйомок "Коли падають дерева" призначено на серпень, але команда вже почала працювати.

Доволі складно виявилося обрати акторку на роль головної героїні, 5-річної Вітки.

"Кастинг вже триває довго, ми прослухали дітей 30, і наразі у нас дві головних претендентки. Ми повертаємося і зразу ж починаємо працювати з обома, подивимося, хто з них протримається до зйомок. Адже дитина в кадрі – це надважка ситуація", - стверджує продюсер.

Відшукати юних акторів, як і інших виконавців, взялася кастинг-директор Алла Самойленко. Саме вона формувала команду акторів для "Поводиря", "Братів" і "Зеленої кофти".

Знімати картину планують в Україні, Македонії та Польщі, хоча отримати згоду від закордонних партнерів сподіваються на початку літа.

"У Македонії є автентичні цигани з табуном коней. Ми хотіли б зняти їх і, власне, село. Македонці до зйомок звиклі – у них вже працювали над картинами чимало європейців, тож там усе професійно. А в Польщі хочемо зняти ліси біля Гданська. Українські локації ми ще шукати не почали, але наразі думаємо знімати у Харківській області", - наголошує режисер.

Що ж до бюджету, гроші на проект два роки тому виділило Держкіно. Передбачена сума – 10 млн грн., це трохи менше, ніж половина запланованого бюджету. Іншу частину коштів сподіваються отримати від іноземних партнерів.